Коротка відповідь: у нанесенні декоративної штукатурки є рівно один момент, де помилку вже не виправити, — вікно, у яке треба встигнути сформувати фактуру. Воно вимірюється хвилинами і різне для різних сумішей: від 10 хвилин у мозаїчної до 30 у сухого короїда.
Саме тому в статтях про «нанесення декоративної штукатурки» числа суперечать одне одному. Вони описують різні матеріали, не називаючи, які саме. Нижче — числа з паспортів, окремо для кожного типу.
Вікно формування фактури: головна таблиця
Це те, заради чого варто читати далі. Шар наносять швидко, а потім у нього є обмежений час, поки матеріал ще піддається терці. Пропустили — фактура не вийде, і шар доведеться збивати механічно.
| Матеріал | Коли формувати фактуру | Чим |
|---|---|---|
| Короїд, суха суміш (Ceresit CT 35) | протягом 5–30 хвилин, залежно від температури | пластикова або дерев’яна терка |
| Короїд, готова акрилова (CT 63, CT 64) | не раніше 10 і не пізніше 20 хвилин | пластикова терка |
| Мозаїчна (CT 77) | одразу, але не пізніше 10 хвилин | та сама металева терка, загладжування |
| Травертин (ІРКОМ ІР-59) | через 10–20 хвилин, коли покриття почне підсихати | гладилка або спеціальна щітка |
| Венеціанська (ІРКОМ) | полірують лише останній шар, за станом матеріалу | гладилка з нержавіючої сталі |
Нормальними умовами виробник вважає +20 ± 2 °C і вологість 55 ± 5 %. На спеці вікно коротшає, у прохолоду довшає. Поверхнева плівка на готових акрилових сумішах утворюється приблизно за 15 хвилин — ось звідки й беруться ці межі.
Практичне: не замішуйте більше, ніж встигнете виробити за вікно. Суха суміш CT 35 живе у відрі не менше 60 хвилин, але нанести й сформувати її треба значно швидше. Це різні речі, і саме їх найчастіше плутають.
Інструмент: дві терки, а не одна
У всіх паспортах порядок однаковий, і він не випадковий:
- наносять металевою теркою з нержавіючої сталі — звичайна сталь лишає на вапняних і світлих сумішах іржаві сліди;
- фактуру формують уже іншою — пластиковою або дерев’яною.
Терку тримають паралельно поверхні. Кут нахилу, який радять у мережі — «10–20 градусів» в одних і «60 градусів» в інших, — у паспортах не фігурує взагалі.
Порядок нанесення
1. Перемішати
Готові суміші перемішують 2 хвилини перед роботою: наповнювач осідає, і без цього перші й останні метри з відра відрізняються відтінком.
Суху суміш замішують міксером до однорідності, витримують приблизно 5 хвилин і перемішують знову. Води — рівно за паспортом: для CT 35 це 5,0–5,25 л на 25 кг при температурі води +15…+20 °C.
У готові суміші воду доливати можна, але мало: не більше 150 мл на 25 кг (Ceresit), до 5 % маси (ІРКОМ Травертіно). Перелив — найчастіша причина, чому фактура «пливе».
2. Нанести шаром у зерно
Шар розподіляють суцільно, завтовшки не менше ніж розмір зерна заповнювача. Саме «не менше», а не «рівно»: це мінімум, нижче якого крихта просто не ляже.
Мозаїчну наносять в один шар — це тонкошарове покриття, товщий шар його не зміцнить, а лише збільшить витрату й ризик сповзання.
3. Сформувати фактуру
За таблицею вище. Малюнок у короїда задається напрямком рухів: вертикальні дають «дощик», горизонтальні — борозни впоперек, кругові й перехресні — хаотичний рисунок.
У мозаїчної фактуру не формують узагалі — малюнок дає сам камінь. Її загладжують в одному напрямку, і це окрема вимога паспорта: різнонаправлене загладжування дає нерівномірність кольору.
Венеціанську кладуть інакше: перший шар тонким рівномірним, другий і наступні — через 2–3 години після повного висихання попереднього, різнонаправленими рухами окремими дрібними мазками, заповнюючи проміжки між мазками попереднього шару.
Правило, через яке псують цілі стіни
Площину проходять цілком, від кута до кута, без перерв. Межа ділянки — кут будівлі чи приміщення або край декоративного елемента, а не зручне місце посеред стіни. Стик, зроблений посеред площини, видно на готовому покритті назавжди, і зафарбувати його не вийде.
Але перерви бувають не за планом: пішов дощ, закінчився матеріал. На цей випадок виробник дає прийом, якого немає в жодній зі статей, що ми переглянули:
уздовж лінії завершення робіт наклеюють малярну стрічку, наносять на неї суміш і формують фактуру, а потім знімають стрічку разом із залишками затверділої суміші. Після перерви роботу продовжують з того самого місця.
І дві заборони з тих самих описів: свіжонанесену штукатурку не зволожувати водою (це «народний» спосіб продовжити вікно на спеці, і він прямо заборонений), а затверділу можна зняти лише механічно — тому вікна, відливи й плитку поруч закривають до початку, а не відмивають потім.
Температура й вологість
Ще одне місце, де числа в мережі не збігаються ні з чим. У паспортах вони такі:
- Короїд, камінцева, мозаїчна — температура основи від +5 до +30 °C, вологість повітря не вище 80 %.
- Травертин — від +10 °C; не наносити під прямим сонцем, на сильних протягах і у вітряну погоду.
- Венеціанська — від +15 °C, не на сильних протягах.
Окремо про сонце: Ceresit прямо забороняє наносити штукатурку безпосередньо під прямими сонячними променями. Причина в тій самій плівці за 15 хвилин — на прогрітій стіні вона стає раніше, і фактуру ви вже не встигнете сформувати. Тому фасад ведуть за сонцем: працюють на тіньовій стороні, а на сонячну переходять, коли сонце з неї зійшло.
Свіжий шар захищають від дощу й пересихання: короїд і камінцева — 24 години, мозаїчна — 15 годин. У жарку погоду риштування радять прикрити сіткою.
Три помилки, які коштують усієї стіни
- Пропущене вікно фактури. Єдина невиправна помилка в цій роботі: затверділий шар знімається лише механічно.
- Стик посеред площини. Видно назавжди. Якщо перерва неминуча — малярна стрічка, а не «дороблю завтра».
- Полірування проміжного шару венеціанки. Полірують лише останній: ущільнена поверхня не дає зчеплення, і фінішний шар потім відходить.
Перш ніж наносити, стіна має бути підготовлена — про це в нас окрема стаття: підготовка стін під декоративну штукатурку. А скільки коштує сама робота — у статті про те, скільки коштує робота з декоративною штукатуркою.
Питання й відповіді
Скільки часу є на формування фактури?
Від 10 до 30 хвилин залежно від матеріалу: мозаїчна — не пізніше 10 хвилин, готовий акриловий короїд — з 10-ї по 20-ту, сухий короїд — протягом 5–30 хвилин залежно від температури, травертин — через 10–20 хвилин.
Яким інструментом наносити декоративну штукатурку?
Двома. Наносять металевою теркою з нержавіючої сталі, а фактуру формують пластиковою або дерев’яною. Терку тримають паралельно поверхні.
Скільки шарів потрібно?
Короїд, камінцеву й мозаїчну наносять в один шар, завтовшки не менше ніж зерно. Венеціанську — у три та більше: перший тонкий, наступні дрібними мазками через 2–3 години.
Чи можна розбавляти декоративну штукатурку водою?
Готову — трохи, якщо загусла: не більше 150 мл на 25 кг за Ceresit, до 5 % маси за ІРКОМ. Більше дасть плями. А свіжонанесений шар зволожувати водою не можна взагалі.
Що робити, якщо довелося перервати роботу посеред стіни?
Наклеїти вздовж лінії завершення малярну стрічку, нанести й сформувати фактуру по ній, а потім зняти стрічку разом із залишками затверділої суміші. Після перерви продовжити з того самого місця.
При якій температурі можна наносити?
Температура основи від +5 до +30 °C для короїда й мозаїчної, від +10 °C для травертину, від +15 °C для венеціанської. Вологість повітря — не вище 80 %. Під прямим сонцем наносити не можна.
Чому в мене вийшов видимий стик?
Майже завжди з однієї з двох причин: площину не пройшли цілком від кута до кута, або пропустили вікно формування фактури на частині ділянки. Третя, рідша, — матеріал із різних партій.
Строки формування фактури, товщина шару, пропорції води, температурний і вологісний режим — за чинними технічними описами виробників: Ceresit CT 35, CT 63, CT 64, CT 77; ІРКОМ «Штукатурка декоративна Венеціанська» та «Травертіно ІР-59». Перед роботою звіряйтеся з паспортом саме вашої суміші: між сухою сумішшю й готовою пастою числа відрізняються.