Під запитом «стяжка з пінопластом» ховаються дві різні конструкції, і більшість інструкцій описує лише одну з них. Перша — звичайна цементно-піщана стяжка, залита поверх пінопластових плит: пінопласт утеплює, стяжка тримає навантаження. Друга — пінополістиролбетон, де гранули пінопласту змішують просто з розчином. Вони відрізняються товщиною, міцністю й тим, що можна класти зверху. Тому спершу — яку обрати, а далі покроково найпоширеніший варіант, стяжку по плитах.
Плити чи гранули: що вам потрібно
| Стяжка по пінопластових плитах | Пінополістиролбетон | |
|---|---|---|
| Для чого | Утеплити підлогу над ґрунтом, холодним підвалом чи перекриттям | Легкий теплоізоляційний шар там, де важлива вага: дерев’яні перекриття, старі будинки |
| Товщина | Пінопласт 2–10 см плюс стяжка від 5 см | Від 5 см, для звукоізоляції 8–9 см |
| Поверхня | Міцна, як у звичайної стяжки | Пориста й м’якша |
| Що зверху | Будь-яке покриття після висихання | Під ламінат, паркет і лінолеум зазвичай ще тонкий вирівнювальний шар |
| Що потрібно для роботи | Плити, плівка, армування, маяки | Бетонозмішувач, гранули й добавки |
Яку товщину пінопласту брати
В одних інструкціях пишуть «2–3 см», в інших — «5–10 см», і обидві цифри правильні. Різниця в тому, що знаходиться під підлогою.
| Що під підлогою | Товщина пінопласту | Що дає утеплення |
|---|---|---|
| Опалювана квартира | 2–3 см | Переважно звукоізоляцію й теплішу на дотик підлогу: вниз тепло майже не йде, бо там теж опалення |
| Холодний підвал, під’їзд, арка | 5–10 см | Реально зменшує тепловтрати вниз |
| Ґрунт у приватному будинку | 5–10 см, ближче до верхньої межі | Найбільші тепловтрати, до того ж знизу підтягується волога |
Дивіться не на число в марці, а на міцність
Ще одна плутанина: одні джерела радять «пінопласт щільністю 35 кг/м³», а в інших марка ППС-25 має щільність 16–20 кг/м³, а ППС-35 — 20–26 кг/м³. Тобто число в марці — це позначення класу, а не кілограми на кубометр.
Для стяжки важить не щільність сама по собі, а те, наскільки плита просідає під вагою. Виробники пишуть це на етикетці як міцність на стиск при 10 % деформації, у кПа. Під стяжку в житловому приміщенні зазвичай беруть від 100 кПа, під підлогу з великим навантаженням — від 150 кПа. Екструдований пінополістирол міцніший і майже не набирає воду, тому на ґрунті його ставлять частіше, хоч він і дорожчий.
Для плит, які кладуть під стяжку заради звукоізоляції, на етикетці буває ще позначка стисливості на кшталт «30-CP5»: номінальна товщина 30 мм і допустиме стискання під навантаженням до 5 мм. Чим менше число після CP, тим менше плита просяде під стяжкою.
Покроково: стяжка по пінопластових плитах
- Основа. Прибрати сміття, закласти тріщини. Якщо перепади більші за 5–10 мм, спершу вирівняти основу: плита, що лежить на горбі, під вагою стяжки ламається.
- Гідроізоляція. Поліетиленова плівка з напуском 10 см, шви проклеїти скотчем, на стіни завести на 10–15 см. На ґрунті й над підвалом цей шар обов’язковий.
- Демпферна стрічка по всьому периметру приміщення й навколо труб. Беріть стрічку близько 10 мм: у технічних вимогах до плаваючої стяжки для неї закладають запас на стиск щонайменше 5 мм. Стрічки по 5 мм у продажу є, але такого запасу вони не дають. Без стрічки стяжка впирається в стіни й тріскає по краях.
- Пінопласт. Плити кладуть щільно, з розбіжкою швів, як цеглу. Щілини, більші за 2–3 мм, заповнюють монтажною піною: інакше розчин затече в шов і застигне там «ніжкою», яка проводить холод і тріскає стяжку.
- Плівка поверх пінопласту завтовшки 0,1–0,15 мм, теж із напуском 10 см; під теплу підлогу — 0,15 мм. Вона не дає цементному молочку затекти між плитами й відділяє стяжку від утеплювача.
- Армування. Для житлової кімнати часто обходяться фіброволокном у розчині або легкою сіткою, під велике навантаження кладуть зварну сітку з дроту 4–5 мм із коміркою 100 × 100 мм. Якщо сітка є, її піднімають на пластикові фіксатори так, щоб вона опинилась усередині стяжки: при товщині 50 мм це 20–25 мм від плівки. Сітка, що лежить просто на плівці, знизу не оточена розчином і майже не працює — арматура тримає лише тоді, коли з усіх боків у бетоні.
- Маяки й заливка. Мінімальна товщина цементної стяжки по утеплювачу за технічними вимогами — 45 мм, на практиці заливають від 50 мм: кілька міліметрів з’їдають нерівності плит і маяків. На м’якій основі тонший шар прогинається й тріскає, тоді як стяжка по бетонній плиті може бути й 30 мм — детальніше про цю різницю в статті про напівсуху стяжку.
- Висихання. По пінопласту волога виходить лише вгору, тож стяжка сохне довше, ніж по голій плиті. Строки за товщиною — у статті скільки сохне стяжка.
Пінополістиролбетон: коли і як
Його обирають тоді, коли стяжка по плитах завелика за вагою або її важко зробити: на дерев’яних перекриттях, у старих будинках, для засипки нерівної основи. Орієнтовний склад на один заміс:
- гранули пінополістиролу 3–5 мм — 4–5 відер;
- пісок — 2 відра;
- цемент М500 — 1 відро;
- вода — 0,5–1 відро;
- пластифікатор і повітровтягувальна добавка — за інструкцією виробника.
Товщина — від 50 мм, а якщо важлива звукоізоляція, то 80–90 мм.
Одне з розібраних джерел пише, що на пінополістиролбетон можна одразу класти паркет, ламінат і плитку. Тут варто бути обережним: поверхня в нього пориста й м’якша за звичайну стяжку, тому під ламінат, паркет і лінолеум, чутливі до рівності й продавлювання, зверху зазвичай дають тонкий шар самовирівнювальної суміші. Плитці на клеї це менш критично.
Типові помилки
- Немає демпферної стрічки або вона завтонка — стяжка тріскає по периметру.
- Сітка лежить на плівці — армування формально є, а насправді не працює.
- Стяжка тонша за 45–50 мм по пінопласту — прогинається й ламається.
- Щілини між плитами — розчин затікає, з’являються містки холоду.
- Пінопласт вибраний за числом у марці, а не за міцністю на етикетці — плити просідають, і по стяжці йдуть тріщини.
- Покриття на сиру стяжку — по пінопласту вона сохне довше, ніж здається.
Коротко
- «Стяжка з пінопластом» — це або стяжка по плитах, або пінополістиролбетон. Для утеплення зазвичай потрібна перша.
- Товщина пінопласту залежить від того, що внизу: 2–3 см над опалюваною квартирою, 5–10 см над холодом чи ґрунтом.
- Обирайте пінопласт за міцністю на стиск у кПа, а не за числом у марці.
- Порядок шарів: гідроізоляція, демпферна стрічка близько 10 мм, пінопласт, плівка, армування всередині, стяжка від 50 мм.